Ніколи ще проблема низької рухової активності дітей і підлітків не стояла так гостро, як сьогодні. Це зумовлено багатьма факторами, не останнє місце серед яких займає загальна захопленість школярів комп’ютерними іграми і спілкуванням у соціальних мережах. Час, який батьки сучасних дітей проводили у рухливих іграх, нинішнє підростаюче покоління просиджує за комп’ютером. Дефіцит рухової активності при цьому такий великий, що 2-3 уроки фізкультури на тиждень можуть здатися краплею в морі, не здатна вплинути на фізичний розвиток школярів. А якщо ще згадати, що почастішали трагічні випадки при здачі нормативів, то виникає питання: для чого потрібна фізкультура в школі? Може, цей предмет краще взагалі виключити зі шкільної програми?
Такий радикальний підхід до вирішення даної проблеми не може бути визнаний розумним, це рівнозначно тому, щоб пропонувати гільйотину як засіб від головного болю. Необхідно не виключати фізкультуру, а зробити так, щоб вона приносила максимум користі і стала для хлопців невід’ємною частиною способу життя. А для цього потрібні фундаментальні зміни у викладанні цього життєво важливого предмета.
Зміст
- Роль фізкультури у розвитку школярів
- Проблеми у викладанні фізкультури
- Звільнення дитини від фізкультури – благо чи зло?
Роль фізкультури у розвитку школярів
Для нормального фізичного розвитку організму, що росте, необхідно багато і різноманітно рухатися, бажано на свіжому повітрі. Це забезпечує активне кровообіг, достатній приплив кисню до всіх органів, що створює найкращі умови для гармонійного розвитку всіх систем організму.
З початком шкільного життя властива дітям природна рухова активність різко обмежується. Замість рухливих ігор на свіжому повітрі, їм доводиться довго сидіти спочатку на уроках в задушливих класах, а потім вдома, виконуючи домашні завдання. Компенсувати шкоду від тривалого перебування у статичній позі допомагають активні рухи в перервах між заняттями і у вихідні дні.
Проте сучасні реалії такі, що більшість дітей і у вільний час залишаються малорухомими, воліючи пасивне проведення дозвілля. Причиною масовості цього явища, насамперед, є недостатній батьківський контроль. На жаль, не всі батьки розуміють, як сильно фізичний розвиток дітей і підлітків залежить від регулярної рухового навантаження.
Багато батьків вважають за краще бачити своє чадо вдома за комп’ютером, ніж хвилюватися за його безпеку, відпускаючи грати у двір. Не всі мають можливість і бажання водити дітей у спортивні секції. Великою проблемою є також неправильне харчування дітей, що приводить до ожиріння. Школярі з надмірною вагою, як правило, малорухливі. Це ще більше посилює їх відставання у фізичному розвитку.
Але не тільки батьки винні у фізичної слабкості дітей. Чимала частка вини в цьому лежить на школі. Адже низький рівень фізичної культури більшості населення – це наслідок ставлення до викладання цього предмету в школах. Батьки з дитинства засвоїли, що урок фізичної культури – це щось неважливе, другорядне, і в своїх дітей будуть виховувати зневажливе ставлення до «фізри».
Однак неважливим і другорядним не може бути те, від чого безпосередньо залежить головна цінність для людини – її здоров’я. Мало кому після закінчення школи в нагоді знання інтегралів або хімічних формул, а от усвідомлення необхідності регулярної фізичної активності і застосування навичок ЗСЖ допоможуть зробити життя будь-якої людини більш здоровою, довгої, плідною.
Саме в дитячі та підліткові роки закладається здоров’я на все життя. Тому так важливо приділяти максимум уваги фізичному розвитку школярів. Для цього викладання фізкультури необхідно вивести на новий рівень, який буде відповідати потребам сьогоднішнього часу.
Проблеми у викладанні фізкультури
На сьогоднішній день викладання фізичної культури в школі має безліч проблем, це:
- застарілі методики навчання;
- недолік професійних, порядних фахівців;
- недостатнє фінансування.
Якщо турбота про здоров’я підростаючого покоління – це не порожній звук, то проблеми викладання фізкультури у школах необхідно вирішувати і як можна швидше.
Застарілі програми та методики
Однією з головних проблем викладання фізкультури в школі є застарілі програми і методики. При мінімумі годин, виділених на уроки фізкультури в школі, від учнів вимагають здачі нормативів, які під силу небагатьом. Мабуть, передбачається, що школярі повинні самостійно тренуватися в позаурочний час, щоб підтягнути свої спортивні показники. Але такий підхід є утопією, особливо, якщо врахувати нинішню повальну захопленість школярів комп’ютерами та інтернетом.
Завданням фізичного виховання має стати не оцінка фізичного розвитку дітей, а саме це розвиток. Вимога здачі нормативів від нетренованих дітей не приносить ніякої користі, воно здатне завдати лише шкоди здоров’ю, аж до трагічних випадків, які, на жаль, відбуваються все частіше.
Вирішенням цієї проблеми міг би стати індивідуальний підхід до кожної дитини, що враховує рівень його фізичного розвитку. Заняття не повинні викликати перенапруження і негативних емоцій, тільки за таких умов можна очікувати позитивної динаміки. Необхідно порівнювати не учнів один з одним, а досягнення кожної дитини у порівнянні з його попередніми результатами.
Враховуючи недостатність часу, що виділяється в розкладі на уроки фізкультури, необхідно активно розвивати спорт у школі і залучати учнів до пришкільні спортивні гуртки, факультативні заняття. Спортивні секції доступні не всім, до того ж заняття спортом, спрямовані на досягнення найвищих результатів, не завжди корисні для здоров’я. Факультативні заняття фізкультурою в школах могли б внести вагомий вклад у фізичний розвиток і зміцнення здоров’я дітей.
Кадрове питання
Професіоналізм і відповідальне ставлення до своєї роботи важливі для всіх шкільних педагогів, а для вчителів фізкультури – особливо. Адже їм довірено найдорожче – здоров’я і життя дітей.
Захопленість своєю професією і здатність пробудити в учнях інтерес до занять фізкультурою є цінними, але, на жаль, рідко зустрічаються якостями. Для багатьох шкільних фізруків характерно відсутність ентузіазму і формальне ставлення до роботи. Однією з основних причин цього є низька зарплата і непрестижність професії вчителя.
Підвищивши оплату праці шкільних вчителів фізкультури до гідного рівня, можна було б залучити в цю професію хороших фахівців і підвищити їх зацікавленість у результатах своєї праці.
Матеріальна база
Сьогодні середньостатистичний спортивний зал у школі по своїй оснащеності не відповідає сучасним вимогам. Більшість шкіл стикаються з наступними проблемами, викликаними браком фінансування:
- відсутність у школах шафок для зберігання спортивної форми;
- відсутність душових;
- застаріле обладнання спортзалів;
- брак різноманітного спортінвентарю.
Відсутність персональних шафок для зберігання спортивної форми дуже ускладнює життя учням, оскільки їм доводиться носити з собою на додачу до всього об’ємні пакети зі спортивними костюмами і взуттям.
Для багатьох дітей, особливо підлітків, стає проблемою неможливість помитися після інтенсивних фізичних вправ. Через відсутність душових учням доводиться одягати шкільну форму на спітніле тіло і вирушати на наступний урок не в кращому вигляді. Для багатьох старшокласників є приводом до того, щоб ухилятися від відвідування уроків фізкультури.
Але найбільш неприємним наслідком поганої оснащеності спортзалів є те, що з-за неї часто не на належному рівні виявляється техніка безпеки на уроках фізичної культури. Застаріле обладнання, відсутність сучасних засобів страховки можуть стати причинами травм учнів. Для запобігання небезпечних ситуацій проблеми з устаткуванням спортзалів шкіл необхідно вирішити в першу чергу.
Із-за недостатнього постачання шкіл спортивним інвентарем часто упускаються можливості ознайомлення учнів з різними видами спорту, які могли б їх зацікавити. Доступність лиж, ковзанів, тенісних ракеток, байдарок, силових тренажерів значно розширили б коло школярів, охочих долучитися до фізкультури. Те ж саме стосується і власного басейну, який для більшості шкіл залишається в розряді нездійсненних мрій.
Звільнення дитини від фізкультури – благо чи зло?
Причини, за якими батьки прагнуть отримати для своєї дитини звільнення від фізкультури в школі, можуть бути різними: від занепокоєння за його здоров’я до небажання псувати атестат низькою оцінкою. Але в основі кожної з цих причин – слабкий фізичний розвиток і проблеми зі здоров’ям, які не дозволяють школярам отримувати задоволення від занять і своїх успіхів на уроках фізкультури. Але насправді для таких учнів фізична активність ще більше необхідна, ніж для тих, у кого немає подібних проблем.
Систематичні, грамотно підібрані фізичні вправи разом з правильним харчуванням здатні творити чудеса. Це твердження справедливо для всіх, але для дітей – особливо, адже зростаючий організм найбільш податливий до сприятливого впливу фізкультури.
Замість того щоб діставати заповітну довідку, що дозволяє уникати фізичних навантажень, краще домовитися з вчителем про заняття в групі здоров’я або лікувальної гімнастики, і зробити фізкультуру невід’ємною частиною життя своєї дитини. Якщо батькам виявляти наполегливість, прикладаючи зусилля в цьому напрямку, то у випускному класі раніше відставав у фізичному розвитку учень отримає атестат чесно заслужену відмінну оцінку. А разом з нею – міцне здоров’я та чудову фізичну форму, що є незмірно більш цінною нагородою.
Все вищесказане особливо стосується батьків повних дітей. Зрозуміло бажання мам звільнити дітей з зайвою вагою від фізкультури, щоб захистити їх від насмішок однокласників, однак для дитини це може стати ведмежою послугою». Регулярна рухова активність, рухливі ігри на уроках фізкультури повним школярам потрібні, як нікому іншому. Зайва вага дитини – це велика шкода її здоров’ю і самооцінці. І це велика помилка батьків, яку обов’язково потрібно постаратися виправити з допомогою фізкультури, зміни способу життя і стилю харчування.
