Амінокислоти – це сполуки, які необхідні формування білкових сполук в організмі людини. У зв’язку з цим їх часто називають будівельними блоками білків. Однак, крім цього, дані сполуки беруть участь у синтезі гормонів та нейротрансмітерів. Певні амінокислоти можна використовувати у вигляді харчових добавок з метою збільшення швидкості росту м’язів, покращення спортивних результатів, а також для покращення настрою.
Всі сполуки даного типу в залежності від ряду факторів класифікуються як незамінні, які потрібні нашому організму та замінні. Далі у статті ми розглянемо все, що потрібно знати про ці типи амінокислот, принцип їхнього впливу на організм людини, а також основні правила використання відповідних добавок.
- З-поміж усіх існуючих у природі амінокислот у генетичному коді людини використовується 20 таких органічних сполук;
- У будь-якій амінокислоті присутні чотири основні елементи: це вуглець, що входить до складу всіх живих організмів, а також кисень, азот і водень.
- Амінокислота входить до складу білків – основного «будівельного матеріалу» організму;
- Незамінні амінокислоти – також есенціальні – ті, що не виробляються самим організмом, а споріднені до цієї групи умовно незамінні амінокислоти виробляються лише частково: їх синтез обмежений віком людини або істотно знижений через хвороби.
ДЕТАЛЬНО
Чому незамінні амінокислоти важливі для організму
Функції незамінних амінокислот
Нутріенти та амінокислоти
Чому незамінні амінокислоти важливі для організму
Тіло людини в середньому на 20% складається з білків (протеїнів), кожна клітина організму містить до 50-80% цих сполук. Протеїни у свою чергу результат синтезу, суміші між 20 основними амінокислотами. Їх послідовність у ході сполук різноманітно чергується відповідно до набору генів у ДНК, що забезпечує відмінності функціональності білків: будівельних, транспортних, захисних тощо.
Якщо спростити всі біохімічні реакції, розпад білка, що надходить з їжею, – це і є одержання організмом умовно та повністю незамінних амінокислот. У той самий час організму продукції ендогенних білків потрібні і власні, і зовнішні функціональні елементи. Це пояснює високу потребу в есенціальних амінокислотах у людини, оскільки незамінними їх робить нездатність організму продукувати обсяг, достатній підтримки безлічі процесів життєдіяльності.
Якщо внаслідок порушення однієї з перелічених властивостей організм втрачає можливість «складання» однієї з видів білка, порушується природна, нормальна робота безлічі систем життєдіяльності. Щоб зрозуміти, наскільки серйозним є такий збій, можна звернутися до цільового аналізу крові: досліджується потреба в основних амінокислотах, включаючи розбивку груп, на 13, 32 або 48 варіантів інтерпретацій.
- Протеїногенні: глюкогенні, кетогенні, змішані;
- Замінні – також глюко- та кетогенні, обох типів;
- Непротеїногенні (не беруть участь у синтезі білка – інгібітори ферментів, токсини).
Що дає такий аналіз: необхідні дані для об’єктивної оцінки метаболізму, обмін всіх типів амінокислот, функціональності вітамінів. На основі результатів можна скласти або скоригувати дієту, прийом нутрієнтів, виявити деякі захворювання, пов’язані з частково, повністю замінними і незамінними амінокислотами.
У яких областях буде корисним: акушерство і гінекологія, розлади ендокринної системи, вивчення репродуктивної функції у чоловіків і жінок, а також у ревматології, онкології, кардіології, дієтології, при захворюваннях нирок. Аналіз інформативний для спортсменів, особливо під час відновлення після травм, для бодібілдерів. Нерідко до дослідження крові звертаються при корекції вікових станів, ментального здоров’я.
Функції незамінних амінокислот
Кожна така сполука має вузькоспрямовану дію, але також бере участь і в комплексних процесах організму: взаємодіючи з іншими поживними елементами амінокислоти вже є універсальними, багатозадачними «солдатами». Завдання з участю незамінних амінокислот досить масштабні: навряд можна навести приклад біохімічної реакції, що протікає в організмі без їх участі.
Згадаймо, що всі без винятку незамінні амінокислоти не продукуються самим організмом, а «добути» їх можна лише з їжі або приймаючи комплекси нутрієнтів. У різних джерелах до цієї ж групи можуть бути додані кілька умовно незамінних – тих, що в невеликих обсягах все ж таки продукуються ендогенно, або ж перетворюються із замінних, тобто тих, що виробляються в необхідних обсягах. Наприклад – Пролін, для синтезу якого необхідна замінна глутамінова кислота, а сама сполука відноситься до імінної групи, близької до амінів, але зі здатністю ставати амінокислотами в результаті катаболічних реакцій.
До незамінних амінокислот відноситься вісім основних сполук: Лейцин і Ізолейцин, Валін, Лізін, Метіонін, Триптофан, Треонін і Фенілаланін. Нерідко до них додають умовно замінні тирозин і цистеїн, всі 10 сполук забезпечують виконання найважливіших функцій в організмі.
Нутріенти та амінокислоти
Залучення природних амінокислот до процесів біосинтезу максимально широке і охоплює всі механізми забезпечення життєдіяльності: участь цих структурних одиниць важлива для біосинтезу не тільки протеїнів, але також ферментів, вітамінів, деяких гормонів тощо. Кожна сполука діє у комплексі коїться з іншими біологічно значимими речовинами, але й має і власний «почерк» – виражене спрямоване действие.
Триптофан – з’єднання з високою біодоступністю, засвоюється близько 90% об’єму, що надходить з їжею. Передує синтезу серотоніну – нейромедіатора, відомого як гормон позитиву, така властивість Триптофана активно використовується в терапії тривожних розладів, депресій, інших розладів ментальної цілісності. З серотоніну далі утворюється мелатонін, регулятор циклів сну та неспання, а також ніацин (нікотинова кислота) – вітамін В3, що бере участь у більшості відновлювально-окисних реакцій, необхідний у процесах обміну ліпідів, вуглеводів.
Фенілаланін – активність виявляє в присутності вітамінів С, В6 та В3, користь для організму приносить у присутності заліза та міді. Поступаючи з їжі, у процесі метаболізму утворює Тирозин – одне з умовно незамінних сполук, матеріал продукції гормонів щитовидної залози. Безпосередньо Фенілаланін незамінний у процесах продукції дофаміну, норадреналіну та адреналіну.
Треонін – рекомендується як окрема добавка всім, хто дотримується вегетаріанської дієти, оскільки основним джерелом Треоніну доведено вважаються саме м’ясні продукти. Важливість: підтримка когнітивних та імунних функцій (Т-лімфоцити), ліпотропна дія в клітинах печінки, травному тракті. Великий обсяг Треоніну потрібен у процесі скульптурування тіла, оскільки незамінним є насамперед для сполучної тканини, за підвищеної фізичної активності – у парі з гліцином синтезується в колаген.
Завдання формування сполучних тканин, шкіри, волосся, нігтів, детоксикації та формування колагену виконує Цистеїн – друга з амінокислот, що є незамінними умовно. Антиоксидантний функціонал спрацьовує при реакції з вітаміном С та селеном. Для синтезу Цистеїну необхідні Серін, Метіонін та вітамін В6.
Метіонін та Лізин – гепатопротектори, найбільш активні з амінокислот, що є регуляторами рівня холестерину, ліпідів. Метіонін при цьому посилює синтез холіну: речовини, що захищає клітинну мембрану від пошкоджень. Лізин стримує рівень накопичення у сироватці крові тригліцеридів, а разом із вітаміном С знижує ризик закупорки артерій.
Лейцин, Ізолейцин та Валін – це різні незамінні амінокислоти, але зі схожими ефектами дії в організмі. У спільній роботі забезпечують захист від невиправданих витрат серотоніну, тобто попереджають його дефіцит та пов’язані з цим стани: депресії, апатії, тривожні розлади. Крім того, незалежно одна від одної ці з’єднання виконують інші функції:
- Ізолейцин – регуляція рівня цукру, синтез гемоглобіну, прискорення загоєнь після травм, ран, опіків, також поширюється на естетичну косметологію;
- Лейцин – важливий елемент спортивного харчування, регулятор засвоюваності білка та як наслідок зростання м’язової маси. Блокує накопичення жирів, підвищує витривалість: незамінний у спортивному харчуванні;
- Валін – демонструє аналогічні лейцину дії, але також ефективний у лікуванні станів різних залежностей. Ця властивість Валина заснована на його здатності захищати мієлінову оболонку нервових волокон, що також впливає на лікування неврологічних захворювань. Є матеріалом для продукції вітаміну В3, пеніциліну, сприяє доставці Триптофана через гематоенцефалічний бар’єр – захисного бар’єру між ЦНС і кровоносною системою організму.
Розрахувати самостійно оптимальне дозування, склад спеціальних добавок з амінокислотами або їх споживання практично неможливо. Саме щодо цих поживних сполук не існує єдиних норм та показників, як це розроблено для вітамінів, мінералів тощо. Наприклад, референсні значення ВООЗ демонструють дуже широку «вилку» показників, вказуючи лише мінімальне значення та потребу у розрахунку на кілограм ваги.
Але на відміну від нутрієнтів, визначаючи ефективний обсяг споживання, необхідно враховувати мету прийому, стан здоров’я, вік, звичний режим харчування, фізичну активність, медикаменти, будь-які інші персональні потреби. Чимале значення має і взаємодія самих амінокислот: наприклад, Цистеїн може знизити потребу в Метіоніні, а Тирозін – у Фенілаланіні. Здійснювати такі розрахунки досить непросто, оскільки заздалегідь потрібно провести базовий моніторинг стану здоров’я щодо аналізів крові.
