Розбираємось, як їжа пов’язана з нашим настроєм і що потрібно робити, коли ми тягнемося до чергового шматочка від нудьги чи смутку
Залежне кохання
Найчастіше в житті ми тією чи іншою мірою залежимо від чогось чи когось: партнера, дітей, фінансів. Щоб зрозуміти, чи не переросла ця залежність у співзалежність, потрібно запитати себе — чи можу я спокійно займатися своїми справами, не думаючи постійно про предмет залежності. Якщо можете, то все добре. Так само і з їжею — ми поглинаємо її для виживання, для того, щоб розвиватися, спілкуватися з суспільством, досягати мети. Коли їжа перетворюється на постійне джерело задоволення, заміняючи приємне спілкування, цікаву роботу, нові враження, тоді й починається історія із залежністю.
Біг по колу
Постійно думати про їжу, навіть якщо ви щойно поїли, означає зациклитись на отриманні задоволення від їжі. Ви можете пообідати і відразу подумати про те, коли ви будете знову їсти. Такий підхід до їжі нагадує односторонні стосунки. Це прямо говорить про те, що у вашому житті не вистачає інтересу та нових емоцій, які можуть захопити вас та розпалити внутрішню енергію.
Ознаки в наявності
Емоційну залежність від їжі можна визначити за простими ознаками: перший – стрес, нервова напруга, тривога, страхи. Хвилюючись, наш організм підсвідомо хоче заспокоїтись, і це нормально – таким чином він самозберігається. Мимоволі ми тягнемося за їжею, щоб угамувати базову потребу в безпеці. Або під час монотонної роботи, під час нудьги та самотності ми можемо зайняти себе чіпсами, насінням, цукерками. Це говорить про те, що у нас не вистачає сили волі для того, щоб упоратися зі нудною роботою, якщо її справді потрібно виконати. Так ми намагаємося полегшити собі життя і зробити нудну справу ненудною.
Що ми шукаємо
Кейті Сілкокс, викладач йоги, практик аюрведи та автор книги «Щаслива, здорова, сексуальна» говорить про те, що в житті смаки в їжі замінюють наші емоційні життєві потреби. Вона використовує принципи аюрведи у цьому підході та поділяє смаки на шість категорій: солодкий, солоний, кислий, пікантний (гострий), гіркий та в’яжучий. Якщо якогось зі смаків у нас немає, виникає відчуття, що нам чогось не вистачає, навіть якщо ми ситі. На жаль, у нашому раціоні є не всі смаки, тому ми тягнемося за гастрономічними відчуттями. «Емоційний голод – це неможливість виразити себе, бути собою і, як наслідок, спроба заглушити свій голос смачною їжею. Нудьга, страх, образа, агресія, вина — часто ці стани та почуття викликають напругу. І простий спосіб зняти його – їжа. Їжа – це смачно, смачно – це задоволення, навіть для тіла. І тоді настає розслаблення, хоч і ненадовго, але мозок отримує сигнал про безпеку та благополуччя. А через час, якщо причини цих емоцій не знайдено, тривога та напруга повернуться знову», — каже Анна Сметанникова, психолог, НЛП-тренер.
Тяга до смаків
Кейті Сілкокс говорить про те, що солодкий смак прирівнюється до теплих та ніжних обіймів. Коли наші емоції не знаходять відгуку, ми відразу тягнемося за шматочком тортика і в цілому досить часто звертаємося до цього смаку. Коли ми їмо солодке, ми відчуваємо любов та турботу. Особливо потреба в солодкому може зростати ближче до вечора, коли після важкого робочого дня нам хочеться, щоб нас обійняли та сказали: «Все буде добре».
Кислий смак зігріває та «заземлює». З погляду аюрведи, любов до вина пояснюється тим, що воно заспокоює, розширює судини та дозволяє відчувати зв’язок із землею. Кислий смак допомагає краще зосередитися та сконцетруватися. Солоний смак говорить про утримання, коли ми в житті розкидаємось і не знаємо, за що взятися — нам хочеться солоного. Якщо хочеться гострого, тоді в житті не вистачає пригод та нових вражень, а гіркий говорить про те, що ми часто обмежуємо себе та приборкуємо.
Що робити
Нездорова пристрасть до їжі говорить про те, що нам у житті чогось не вистачає. І найчастіше цей потяг марно намагається наповнити нас енергією та життєвими силами, замінюючи емоційні потреби. Щоб подолати цю залежність, потрібно вміти відрізняти справжнє почуття голоду від помилкового. Часом здається, що ми хочемо їсти, але насправді ми лише почули запах розігрітої їжі на роботі або випічки в кафе, спрацювали рефлекси, але фізично тіло не відчуває голоду. «Справжнє почуття голоду виникає у тілі. Як правило, у шлунку. Тільки після цього в наш мозок надходить сигнал, що ми голодні. Ми можемо відчути бурчання чи порожнечу в животі, запаморочення чи занепад сил. Такий голод набирає обертів поступово і минає, як тільки ми його вгамовуємо. На відміну від хибного голоду практично будь-яка свіжа їжа, навіть здорова, наприклад, броколі чи яблуко, викликає у нас апетит, — пояснює Катерина Єрмакова, консультант зі здорового харчування та аюрведе, засновник популярного блогу про здоровий спосіб життя. — Щоб відрізнити справжнє почуття голоду від хибного, закрийте очі та спробуйте просканувати своє тіло. Перейдіть з думок на фізичні відчуття в тілі. Якщо ви не виявили ознак справжнього голоду, поверніться знову до своїх думок і запитайте себе: “Чого мені по-справжньому не вистачає зараз?” Що я можу зробити, щоб задовольнити цю потребу без їжі?». Перейдіть з думок на фізичні відчуття в тілі. Якщо ви не виявили ознак справжнього голоду, поверніться знову до своїх думок і запитайте себе: “Чого мені по-справжньому не вистачає зараз?” Що я можу зробити, щоб задовольнити цю потребу без їжі?». Перейдіть з думок на фізичні відчуття в тілі. Якщо ви не виявили ознак справжнього голоду, поверніться знову до своїх думок і запитайте себе: “Чого мені по-справжньому не вистачає зараз?” Що я можу зробити, щоб задовольнити цю потребу без їжі?».
Психолог та НЛП-тренер Ганна Сметанникова радить від заїдання емоцій керуватися деякими правилами:
1. Усвідомити проблему: ви їсте на емоціях.
2. Фіксувати своє реальне почуття голоду, наприклад з ранку.
3. Навчитися помічати і фіксувати свої думки, коли ви починаєте їсти на емоціях.
4. Виписати почуття, які вам важко виражати (соромно, ви усвідомлюєте їх вже потім, страшно та інше).
5. Дати собі час та дозволяти висловлювати ці почуття (боксування, крик, спорт, танці).
6. Допомога психолога, коуча, групова терапія.
А загалом найпростіший спосіб не заїдати на емоціях — це справді полюбити себе, тоді не захочеться запихати в себе їжу, харчування стане інтуїтивним та живим для ваших клітин та організму.
