Це група сполук зі схожою структурою та функціями: фолієва кислота, фолацин, фолати. Біологічні властивості фолієвої кислоти визначаються її акцепторними властивостями до водню, що визначає її участь в окислювально-відновних процесах. Приєднання водню до молекули здійснюється за участю відновленого НАДФ Н2. Продукт метаболізму фолієвої кислоти – тетрагідрофолієва кислота – є кофактором ферментних систем, що беруть участь у перенесенні різних вуглецевих радикалів. Поряд з ціанкобаламіном фолієва кислота бере активну участь у процесі регуляції функцій органів кровотворення, має антианемічну дію при макроцитарній анемії (анемія Аддісона-Бірмера). Позитивно впливає на функції кишечника та печінки, підвищує вміст у печінці холіну, перешкоджає її жировій дегенерації.

Фолієва кислота бере участь у дублюванні хромосом під час відтворення клітин, процес відтворення клітин пришвидшується під час вагітності, коли формується нова тканина. Вітамін має важливе значення у запобіганні вродженим аномаліям, таким як аномалія розвитку невральної трубки, яка включає дефіцит повноцінного розвитку головного і спинного мозку і наявність психічних розладів, які можуть бути очевидними або нерозпізнаними при народженні, коли такі розлади виявляються набагато пізніше. Фолієва кислота допомагає у запобіганні аномалій розвитку піднебіння, вона регулює рівні в крові гомоцистеїну, амінокислоти, пов’язаної з ризиком серцево-судинних захворювань, інсультів, остеопорозу та хвороби Альцгеймера. Емоційна поведінка та настрій також пов’язані з фолієвою кислотою.

Водорозчинний вітамін, вперше виділений із листя шпинату і тому названий фолацином (від латів. folium – «лист»), майже завжди зустрічається у поєднанні з вітаміном В12. Найвідомішою властивістю фолієвої кислоти є її здатність (у поєднанні з вітаміном В12) захищати серцево-судинну систему. Фолієва кислота вкрай важлива для курців. Додаткові джерела фолієвої кислоти їм просто необхідні, оскільки цей вітамін здатний уповільнити процес розвитку атеросклерозу, поширеного серед представників цієї групи ризику. У США фолієвою кислотою збагачують продукти із злакових для профілактики ішемічної хвороби серця.

Фолієва кислота дуже важлива для правильного розвитку майбутньої дитини. Тому приймати її рекомендують ще до зачаття, а також у період вагітності для запобігання дефектам при формуванні нервової системи плода. Потреба дорослої людини у цьому вітаміні становить 0,4–0,6 мг на добу.

До дефіциту фолієвої кислоти може призвести прийом протизаплідних таблеток та вживання дієти з високим вмістом жиру та рафінованих вуглеводів. Вітамін легко руйнується за високих температур. При дефіциті фолієвої кислоти спостерігаються втома, пригніченість, почуття страху, поганий сон, знижуються захисні сили організму, уповільнюється зростання дітей. Відзначається також запальне ураження ротової порожнини, кровоточивість ясен, передчасне посивіння.

Вступає в організм переважно з продуктами рослинного, а також тваринного походження. Добре розчиняється у воді при лужних значеннях. На світлі розкладається, при кулінарній обробці легко руйнується. Синтезується мікроорганізмами товстої кишки. 

Харчовими джерелами вітаміну Вс є:

  • печінка,
  • бобові,
  • зелені овочі,
  • морква,
  • злаки,
  • гречана та вівсяна крупи,
  • яєчний жовток,
  • сир,
  • пекарські дріжджі,
  • горіхи,
  • банани,
  • апельсини,
  • диня,
  • абрикоси,
  • гарбуз.

Вітамін виявили в 1930 р., коли було показано, що люди з певним типом мегалобластичної анемії могли бути вилікувані прийняттям дріжджів або екстракту печінки. У 1941 р. фолієва кислота була виділена із зеленого листя (лат. folium – лист, звідси і назва вітаміну). Вітаміном В з ця сполука названа через її здатності виліковувати анемію у курчат (від англ. Сhicken – курча).

Гіповітаміноз

Оскільки одновуглецеві групи відіграють виключно важливу роль у біосинтезі нуклеїнових кислот, моно- та динуклеотидів, а також у біосинтезі білків, стають зрозумілими ті глибокі порушення, які спостерігаються при фолатному гіповітамінозі.

Основним клінічним проявом нестачі фолієвої кислоти є захворювання на анемію мегалобластічну, макроцитарну. У крові з’являються великі незрілі кровотворні клітини – мегалобласти. Знижується кількість еритроцитів та гемоглобіну в крові, причому еритропенія виражена більшою мірою, ніж зниження рівня гемоглобіну (на відміну від залізодефіцитної анемії). Характерною є поява в крові гіперсегментованих багатоядерних лейкоцитів з великою кількістю тяжів між сегментами ядер.

В еритроцитарному, мієлоїдному та мегакаріоцитарному паростках кісткового мозку відзначаються виражені мегалобластичні зміни. Клітини кісткового мозку характеризуються високою швидкістю поділу, тому вони особливо чутливі до порушення синтезу нуелеінових кислот, що виникає при дефіциті вітаміну В 9 . Подібні симптоми відзначаються і за браку вітаміну В 12 , оскільки обмін обох вітамінів взаємопов’язаний.

При недостатності фолатів відзначаються слабкість, головний біль, непритомність, блідість шкіри, червоний язик, що садить, діарея. Хворі дратівливі, ворожі, мають погана пам’ять, параноя. 

Вроджені порушення обміну фолієвої кислоти

Мегалобластична анемія, що поєднується з порушенням психічного розвитку, може виявлятись у немовлят внаслідок вродженого порушення всмоктування фолатів у тонкому кишечнику. Хороший клінічний ефект досягається парентеральним запровадженням максимальних лікувальних доз вітаміну.

Мегалобластична анемія дефекту фолатредуктази. У такій ситуації порушується перетворення фолієвої кислоти на її коферментну форму – 5-форміл-ТГФК. Захворювання прогресує повільно, неврологічні порушення зазвичай відсутні, коригується підвищеними дозами фолієвої кислоти.

Мегалобластична анемія через недостатність формімінотрансферази – ферменту, необхідного для утворення 5-форміміно-ТГФК із гістидину. Захворювання виявляється протягом першого року життя дитини та характеризується затримкою розумового та фізичного розвитку, аномальними змінами електроенцефалографії. Виявляється по аномально високому вмісту фолатів у крові (затримка перетворення їх на активну форму) та збільшення виведення метаболітів вітаміну при навантаженні гістидином.

Інші різновиди анемії торкаються інших шляхів метаболізму фолатів, зокрема, описана ієгалобластична анемія внаслідок дефекту 5,10-метилен-ТГФК-редуктази (фермент відновлює 5,10-метилен-ТГФК у 5-метил-ТГФК). Особливу роль захворюванні мегалобластической анемією грає недостатність вітаміну В 12 .

Гіпервітаміноз

Чи не описаний. Навіть при прийомі доз, що в 20-40 разів перевищують фізіологічні, токсичних ефектів не відзначалося (у клінічних випробуваннях хворі на атеросклероз приймали до 80 мг/добу вітаміну В 9 ).

Оцінка забезпеченості організму вітаміном РР

Про забезпеченість організму фолієвою кислотою можна судити за вмістом її в крові (краще – у плазмі крові). Вміст фолацину в сечі, як правило, не є вірогідним критерієм забезпеченості організму цим вітаміном. Швидке видалення вітаміну з крові при внутрішньовенному його введенні може вказувати на недостатню потребу організму в цьому вітаміні (активне захоплення тканинами).

Харчові джерела

Вітаміну багато в листяних овочах, наприклад, у шпинаті. Він міститься в салаті, капусті, томатах, суниці. Багаті їм печінка та м’ясо, яєчний жовток.

Особливого значення набуває достатня забезпеченість фолієвою кислотою в ранні терміни вагітності: на 2-му тижні (початок розвитку головного мозку) навіть короткочасний дефіцит цього вітаміну може призвести до появи вроджених каліцтв, порушення фізичного та психічного розвитку новонародженого. Саме це спостереження послужило основою поглибленого вивчення ролі фолієвої кислоти у порушенні процесів ембріогенезу та розвитку зазначеної вище патології.

Однак дефіцит фолату має інші нещодавно вивчені біологічні наслідки, включаючи ненормальний рівень урацилу у ДНК. Останнє, як зазначалося вище, є наслідком ліміту біосинтезу тімінових нуклеотидів. Цей феномен веде до хромосомних поломок, що значною мірою обумовлюють дефект нервової трубки в період ембріогенезу. Вже не викликає сумнівів, що поява таких вроджених вад розвитку, як spina bifida та ененцефалія, патогенетично пов’язана з дефіцитом фолату. Їх попередження, як свідчить світовий досвід, досягається призначенням фолієвої кислоти протягом усього періоду вагітності в дозі не менше 400 мкг на добу. Особливо важливо це робити в ранньому терміні, коли нервова система плода розвивається особливо швидко.

Залишити відповідь